Екологічна свідомість українців

Декларативно українці демонструють екоцентричне бачення співіснування людини та природи: вони вважають, що людина та природа перебувають у тісному й рівноправному зв’язку. Більш схильними до такої точки зору виявилися жінки. 

Протягом останніх років Україна визначилася з напрямком розвитку – впровадження в країні європейських стандартів життя. Європейськість – це не лише  приналежність до певного геополітичного простору чи членство у певних військово-політичних організаціях, це, передусім, прийняття певних, особливих цінностей.

Щоб зрозуміти, якими є цінності сучасного українського суспільства, аналітики проекту Kantar TNS Online Track впровадили моніторинг цінностей українців. Розпочали з блоку питань про екологічну свідомість.


Декларативно українці демонструють екоцентричне бачення співіснування людини та природи: вони вважають, що людина та природа перебувають у тісному й рівноправному зв’язку. Більш схильними до такої точки зору виявилися жінки. 

Водночас українці продовжують використовувати для пакування товарів поліетиленові пакети, але мають намір переходити на екологічно безпечні упаковки та власні багаторазові контейнери.

Ідея обмеження споживання м’яса та товарів, виготовлених з матеріалів тваринного походження (шкіри, хутра), знаходить підтримку переважно в молоді.

Для покращення екологічної ситуації українці готові сортувати сміття, але їм на заваді стає відсутність спеціальної інфраструктури (контейнерів, служб з вивезення сміття). Матеріальне заохочення є більш важливим стимулом до сортування сміття для чоловіків, ніж для жінок.


СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Переважна більшість українців показала розуміння рівноправності взаємовідносин з природою, усвідомлення тісних зав’язків з довкіллям та необхідності вирішення екологічних проблем. Відмінності у думках пов’язані з гендерною приналежністю респондентів.

В наборах протилежних суджень переважна більшість опитаних надали перевагу тим, які представляють екоцентричну екологічну свідомість (в центрі – природа), а не антропоцентричну (в центрі – людина). Найбільше респонденти погодилося з тим, що людина і природа повинні співіснувати в гармонії та рівноправ’ї (87%, з яких 72% висловили повну згоду), найменше – з тим, що природу треба зберігати заради неї самої (66%, з яких 59% висловили повну згоду).

Ставлення до природи та екологічних проблем

Запропоновані для оцінки судження неможна назвати нейтральними, вони включають соціальні очікування, що може підштовхувати давати соціально схвалювальні відповіді. Тому, цікавим виявився гендерний розподіл відповідей: в чотирьох із п’яти суджень відмінності у відповідях чоловіків та жінок є значущими. Так, жінки значущо частіше, ніж чоловіки, висловлюють повну згоду з такими судженнями: «Людина і природа повинні співіснувати в гармонії та рівноправ’ї» (77% проти 66%), «Людина і природа співіснують в єдності, вони взаємопов’язані» (73% проти 62%), «Екологічні проблеми потребують негайного вирішення, від них залежить існування людства» (66% проти 52%), «Вирішення екологічних проблем – це справа кожного з нас» (68% проти 57%). Це може свідчити про те, що жінки більш екоцентричні, а може – що жінки більш схильні демонструвати конформну поведінку і чутливі до соціальних очікувань.

В соціології відомий так званий «Парадокс Лапьера» – розходження між декларативною і реальною поведінкою, вербальними настановами і реальною поведінкою. З огляду на це, висновок про екоцентричність респондентів, скоріше висновок про публічні, декларативні ціннісні орієнтації, а ніж про реальну поведінку. Реальна поведінка респондентів свідчить, що наша екологічна свідомість досить контраверсійна – ми визнаємо важливість екологічних проблем, але мало робимо для захисту довкілля і продовжуємо активно використовувати поліетиленові пакети.


ГОТОВНІСТЬ ДО САМООБМЕЖЕНЬ

Близько половини українців намагаються обмежувати себе у використанні екологічно небезпечних матеріалів у їх побуті, дещо менша частина обмежують також споживання товарів, виготовлених з матеріалів тваринного походження, проте переважна більшість не схильні обмежувати споживання м’яса. Молодь частіше за людей старшого віку обмежує себе у споживанні м’яса та товарів, виготовлених з матеріалів тваринного походження.

Готовність о самообмежень

Близько половини опитаних обмежують себе у використанні екологічно небезпечних матеріалів у їх побуті (53%), ще 29% планують почати це робити. Лише 4% респондентів зазначили, що не збираються обмежувати себе і ще 14% не визначилися з відповіддю.

Близько третини опитаних не обмежують споживання товарів, виготовлених з матеріалів тваринного походження (32%), ще стільки ж – обмежують (також 32%). П’ята частина респондентів взагалі не купують таких товарів (20%), 6% не звертають уваги на матеріал, ще 10% завагалися з відповіддю. Представники молодшої вікової групи (18-29 років) значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому відповіли, що взагалі не купують товарів, виготовлених з матеріалів тваринного походження (29%), тоді як люди старшого віку (41-55 років) таку відповідь надавали значущо рідше (14%).

У споживанні м’яса не обмежують себе майже всі респонденти (96%). Серед опитаних виявилося лише 2% вегетаріанців і менше одного відсотка – веганів. Ще 1% респондентів не вживають м’яса з особистих причин. Люди старшого віку (41-55 років) значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому зазначають, що вживають м’ясо (99%), тоді як представники молоді (18-29 років) значущо рідше ствердно відповідають на це запитання (94%).


БЕЗПЕЧНІСТЬ УПАКОВКИ

Респонденти схильні звертати увагу на екологічну безпечність упаковки під час покупки, однак роблять це нечасто. Вони вважають екологічно безпечними матеріалами папір, картон та скло, проте продукти в магазинах зазвичай пакують у поліетиленові пакети.  При цьому значна частина українців готові платити більше за товар з екологічно безпечною упаковкою та купувати продукти харчування у власних багаторазових контейнерах.

Більшість опитаних зазвичай пакують продукти в магазинах у поліетиленовий пакет (82%), значно менша частка – у тканинну сумку (21%) та паперовий пакет (11%). Представники молодшої вікової групи (18-29 років) значущо рідше порівняно з вибіркою в цілому пакують продукти в поліетиленовий пакет (75%). На Заході значущо частіше використовують для пакування продуктів паперовий пакет (18%).

Респонденти вважають екологічно безпечними передусім папір, картон (84%) та скло (50%), тобто ті матеріали, які справді придатні до переробки у більшості випадків. Вакуумну упаковку безпечною назвали 13% респондентів, метал – 12%, пластик і поліетилен – по 2%, тканину – менше відсотка.

Екологічна безпечність упаковок 2

Близько третини респондентів завжди або часто звертають увагу на екологічну безпечність упаковки під час покупки (11% і 19% відповідно), близько чверті – ніколи або майже ніколи цього не роблять (7% і 15% відповідно).  40% інколи звертають увагу, ще 8% не визначилися з відповіддю. Представники молодшої вікової групи значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому зазначили, що завжди звертають увагу на екологічну безпечність упаковки (19%).

Екологічна безпечність упаковок 3

Половина опитаних повністю або скоріше готові платити більше за товар з екологічно безпечною упаковкою (14% та 37% відповідно), чверть – взагалі або скоріше не готові цього робити (6% та 19% відповідно).

Респонденти виявили готовність купувати у власних багаторазових контейнерах передусім м’ясо (49%) та сипучі (48%), меншою мірою – рибу (39%) та молочну і кисломолочну продукцію (36%). Не готові так робити 25% опитаних.


СОРТУВАННЯ СМІТТЯ

Українці досить позитивно ставляться до ідеї сортування сміття, адже усвідомлюють потребу в піклуванні про екологію. Негативне ставлення до сортування сміття пов’язане насамперед з відсутністю відповідних умов та потраплянням сміття до одних і тих самих сміттєзвалищ. Саме забезпечення спеціальними контейнерами для різних видів сміття та налагоджена система роботи комунальних служб з вивезення відходів здатні збільшити залучення українського суспільства до сортування сміття.

Близько третини опитаних вже сортують сміття (37%), 43% – не сортують, але планують це робити. Не сортують сміття і не планують це робити 14% опитаних, ще 6% не змогли відповісти.  Мешканці Центру значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому зазначають, що сортують сміття (49%), тоді як на Півдні таку думку висловлюють значущо рідше (29%).

Сотрування сміття

Основними причинами, які спонукають респондентів сортувати сміття або планувати почати це робити, є усвідомлення потреби в піклуванні про екологію (75%) та приклад розвинених країн (32%). Чверть опитаних зазначили, що сортувати сміття для них не створює проблем/не складно (24%). Менше 5% вказали на приклад родичів, знайомих, друзів і моду на сортування сміття (4% і 3% відповідно).

Основними причинами відмови респондентів від сортування сміття є нерозвиненість відповідної інфраструктури в країні (відсутність відповідних умов – 56% та потрапляння сміття до одних і тих самих сміттєзвалищ – 48%). 12% опитаних вважають, що сортування сміття є зайвою витратою їх часу, 5% – що воно не є суттєвим у покращенні екологічної ситуації, і ще 4% не знають, як потрібно сортувати сміття.

Основними чинниками мотивації до сортування сміття для опитаних є забезпечення спеціальними контейнерами для різних видів сміття (74%) та налагодження системи роботи комунальних служб з вивезення сміття (66%). Заохочення з боку органів влади чи комерційних організацій позначили 26% респондентів, інформаційні матеріали про правильний спосіб сортування сміття – 23%, поінформованість про сортування сміття у своєму населеному пункті – 19%.

Сотрування сміття 2

Представники молодшої вікової групи значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому висловлюють потребу в інформаційних матеріалах про правильний спосіб сортування сміття (31%). Люди старшого віку висловлюють таку думку значущо рідше (16%). Чоловіки частіше зазначили, що потребують заохочення з боку влади чи комерційних організацій (31% проти 21%).


ГОТОВНІСТЬ ДІЯТИ ЗАДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Переважна більшість українців готові діяти задля покращення екологічної ситуації, насамперед – сортувати сміття та купувати товари в упаковці з перероблюваної сировини.

Для покращення екологічної ситуації респонденти готові передусім сортувати сміття (78%) та купувати товари в упаковці з перероблюваної сировини (60%), меншою мірою – брати участь у заходах з прибирання територій (41%) та купувати товари у виробників, які піклуються про екологічну ситуацію (40%). 8% опитаних готові робити благодійні внески до екологічних організацій, і всього 2% – не готові робити нічого особливого. 

Готовність діяти для покращення екологічної ситуації


Kantar TNS Online Track – проект, започаткований у 2014 році за ініціативи та фінансування Kantar Україна для щомісячного вимірювання та аналізу громадської думки щодо головних подій України. Отримані дані на регулярній основі забезпечують інформацією виробників, медіа та різні інститути країни.

Опитування репрезентує міське населення України, яке користується Інтернетом, у віці 18-55 років за статтю, віком, типом населеного пункту, регіоном (проникнення інтернету в цій групі – 84%). Обсяг вибірки 1000 респондентів.