Сприйняття системи охорони здоров’я

Більшість опитаних не довіряють медичним державним закладам, низько оцінюють їхню роботу та не бачать прогресу у реформуванні системи охорони здоров’я.

Більшість опитаних не довіряють медичним державним закладам, низько оцінюють їхню роботу та не бачать прогресу у реформуванні системи охорони здоров’я. Про це свідчать дані червневої хвилі опитування Kantar online TRACK.

Kantar_довіра до МОН

Однак за останні п’ять років помітна тенденція до підвищення рівня довіри до медичних державних закладів. Станом на червень поточного року медичним державним закладам довіряють 44% українців ( проти 25 % у вересні 2015 р.).

Kantar_довіра до медичних державних закладів

За словами Світлани Хобти, Керівниці проєкту Kantar online TRACK, в українців зростають очікування від системи охорони здоров’я та критичність її сприйняття в умовах пандемії.

«Реформу системи охорони здоров’я респонденти розуміють частково і не певні, що вона поліпшить їхнє життя. Більш позитивно щодо неї налаштовані респонденти з кращим матеріальним становищем і вищим доходом», — зазначила експертка.

Половина опитаних вважають, що система охорони здоров’я України не справляється з пандемією коронавірусу. 20% респондентів вважають, що справляється, 30% – не визначилися з відповіддю.

Kantar_система охорони здоров'я та пандемія

Четверта частина українців добре розуміють завдання нинішньої реформи охорони здоров’я (26%). 14% вважають, що нинішня реформа охорони здоров’я поліпшить їхнє життя – і це на 3% менше, ніж минулого року. 31% опитаних знають мету реорганізації закладів охорони здоров’я в регіонах в межах реформи.

Kantar_Сприйняття системи охорони здоров'я в Україні

Мешканці Півдня та респонденти з низьким матеріальним становищем частіше за вибірку в цілому не розуміють завдань нинішньої реформи охорони здоров’я (40% та 41% проти 31%). Респонденти з матеріальним станом вище середнього та доходом на особу 10000 грн і більше частіше добре розуміють завдання реформи (34% та 33% проти 26% по вибірці в цілому). Крім цього, вони також частіше вважають, що нинішня реформа покращить їхнє життя (по 20% проти 14% по вибірці в цілому). Протилежну думку частіше висловлюють мешканці Сходу та респонденти віком 41-55 років (59% та 60% проти 51%).

Мету реорганізації закладів охорони здоров’я в регіонах частіше знають респонденти з доходом на особу 10000 грн і більше (39% проти 31% по вибірці в цілому). Респонденти з низьким матеріальним становищем частіше не знають нічого про це взагалі (16% проти 10%).

В українців відсутня одностайна підтримка ініціатив у системі охорони здоров’я в Україні.

Близько половини опитаних зазначили, що краще утримувати зайву кількість мед. персоналу та лікарняних місць, але бути готовими до екстрених ситуацій (46%). На думку Світлани Хобти, це може бути зумовлене поточною ситуацією з поширенням коронавірусу. Реформу системи охорони здоров’я описувала альтернатива про скорочення кількості мед. персоналу та лікарняних місць, але звільнення грошей для розвитку сфери охорони здоров’я. Її обрали 29% респондентів. Четверта частина опитаних не визначилися з відповіддю (25%).

Kantar _ Сприйняття системи охорони здоров'я в Україні

Одним з нововведень у рамках реформи системи охорони здоров’я в Україні є запровадження сімейної медицини. 39% респондентів вважають, що сімейний лікар краще веде своїх пацієнтів, ніж звичний терапевт. 31% підтримують протилежну позицію, ще 30% вагаються з відповіддю.

Респондентам було запропоновано обрати, чиї рішення у системі охорони здоров’я вони підтримують більше – колишнього міністра МОЗ Уляни Супрун чи нинішнього міністра МОЗ Максима Степанова. 42% обрали нейтральну позицію, 31% підтримали Уляну Супрун, 27% – Максима Степанова.

Респонденти з доходом на особу 10000 грн і більше частіше підтримують скорочення кількості мед. персоналу та лікарняних місць для звільнення грошей на розвиток сфери охорони здоров’я (38% проти 29% по вибірці в цілому), а також частіше підтримують рішення Уляни Супрун у системі охорони здоров’я (39% проти 31%).

Більшість опитаних  знають про програму «Доступні ліки»: 9% знають і скористалися програмою, 50% – знають, але не скористалися нею. 31% опитаних чули про програму, але конкретно не знають. 10% нічого не знають про «Доступні ліки».

Kantar _ Доступні ліки

Мешканці Києва та Півдня частіше за вибірку в цілому нічого не чули про програму взагалі (18% та 17% проти 10%).

Повний звіт: Kantar Online TRACK_Сприйняття системи охорони здоров’я_2020


Опитування репрезентує міське населення України, яке користується Інтернетом у віці 18-55 років за статтю, віком, типом населеного пункту, регіону (проникнення інтернету в цій групі – 84%). Обсяг вибірки 1000 респондентів. Квотна вибірка. Квоти за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту.

Дата польових робіт: 16-30 червня 2020.

Дослідження проведене за ініціативи та фінансування Kantar Україна.