Сприйняття українцями 8-9 травня

Переважна більшість інтернет-користувачів будуть святкувати 9 травня. При цьому близько половини (45%) відзначатимуть 9 травня як День перемоги у Великій Вітчизняній Війні, а 36% – як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Альтернативну дату – 8 травня – День пам’яті та примирення, яка наближена радше не до радянського свята, а до європейської традиції, підтримують більше чверті респондентів (28%). Жодну з травневих дат не відзначатимуть 20% опитаних, ще 4% ухилилися від відповіді. Такі дані опитування Kantar TNS Online Track 2019.

Святкування 9 травня

Наразі нова офіційна інтерпретація 9 травня поступається за рівнем підтримки тій, що була поширена за радянських часів. Особливо це характерно для Сходу і Півдня країни.

Мешканці Півдня та Сходу значущо частіше збираються відзначити 9 травня як День перемоги у Великій вітчизняній війні (59% та 56% відповідно). Натомість представники Західного регіону значущо рідше мають намір відзначити 9 травня (24% планували відзначити дату як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, 18% – як День перемоги у Великій вітчизняній війні) та частіше не планують святкувати жодну із запропонованих дат (37%).

Респонденти, які планують святкувати 8-9 травня, здебільшого збираються відвідати присвячені до цих дат масові заходи (31%) та піти на природу (29%). 17% опитаних планують пом’янути полеглих близьких на кладовищі, 14% – піти в гості або приймати гостей. Не визначилися з відповіддю на момент опитування 23% респондентів.

Мешканці Києва та Західного регіону значущо рідше у порівнянні з вибіркою в цілому планують відвідати масові заходи, присвячені до 8-9 травня (19% та 22% відповідно), натомість частіше мають намір піти на природу, пікнік (по 45% опитаних).

Символіка 9 травня

9 травня для респондентів є одночасно і пам’ятною датою, і святом. Це може пояснювати позитивне ставлення до нового символу свята – квітки червоного маку – «маку пам’яті»

Для більшості опитаних 9 травня є передусім днем пам’яті про жертв війни (45%) та святом перемоги у Великій вітчизняній війні (43%). Для більш ніж третини (35%) ця дата – свято перемоги у Другій світовій війні. Для 13% опитаних 9 травня є звичайним вихідним днем. Пережитком минулого 9 травня вважають 10% респондентів, а додатковим приводом для сутичок на ґрунті історії  – 6%.

Більшість респондентів підтримують рішення про визнання квітки червоного маку офіційним символом пам’яті полеглих у Другій світовій війні в Україні (63%), протилежну думку висловили 16% опитаних, ще 21% не змогли відповісти на запитання.

Для 48% опитаних символом 9 травня є саме квітка червоного маку. Георгіївську стрічку символом цієї дати вважають лише 19% респондентів. Окрім зазначених, серед символів 9 травня опитані називали червоний прапор, квіти гвоздики, ветеранів, а також медалі, ордени, значки.

Чверть опитаних вважає, що квітка червоного маку як символ віддаляє Україну від радянського минулого (25%), п’ята частина – що символ добре зображає сенс 8-9 травня (20%), для 18% квітка маку є більш естетичним і зовнішньо привабливим символом, для ще 18% – віддаляє Україну від Росії. На думку 16% респондентів, квітка червоного маку як символ зближує історію України з історією Західної Європи та Америки, а 14% вважають цей символ більш сучасним.

Близько половини опитаних підтримують заборону носіння георгіївської (гвардійської) стрічки (35% – повністю підтримують і 11% – швидше підтримують). Протилежну думку висловили 33% респондентів (16% повністю не підтримують заборону і 17% – швидше не підтримують). Ще 21% опитаних не визначилися зі своєю позицією щодо заборони.

Символіка 9 травня

Сприйняття свят і символіки має регіональні особливості: Схід і Південь на противагу Заходу менш лояльні до нового офіційного трактування пам’ятних дат та символів

Зауважимо, що у квітні 2015 року, коли тривало обговорення закону про запровадження Дня пам’яті та примирення (8 травня) задля увічнення пам’яті всіх жертв Другої світової війни, цю ініціативу підтримали 48% респондентів. 29% продемонстрували нейтральне ставлення, а негативно сприйняли закон 17%. Не змогли відповісти на запитання 6%. Ставлення до цієї ініціативи мало яскраву регіональну специфіку. Негативна оцінка була характерна для мешканців Східних і Південних областей.

Відмінності у сприйнятті значень і самої дати, і її символіки пов’язані з регіональною приналежністю респондентів:

Мешканці Півдня та Сходу значущо частіше у порівнянні з вибіркою в цілому сприймають 9 травня як свято перемоги у Великій вітчизняній війні (54% та 51%). Натомість представники Західного регіону значущо рідше вважають цю дату святом (24% визнають 9 травня святом перемоги у Другій світовій війні та 20% – святом перемоги у Великій вітчизняній війні). При цьому вони значущо частіше погоджуються з тим, що 9 травня – це пережиток радянського минулого (21%) та додатковий привід для сутичок на ґрунті історії (10%).

Мешканці Заходу значущо частіше у порівнянні з вибіркою в цілому підтримують визнання квітки червоного маку офіційним символом пам’яті полеглих у Другій світовій війні в Україні (74%), тоді як на Півдні та Сході це рішення підтримують рідше (по 53%).

Мешканці Заходу, чоловіки та представники старшої вікової групи (41-55 років) значущо частіше повністю підтримують заборону носіння георгіївської стрічки (56% та по 43% відповідно). Представники Сходу та Півдня, а також жінки значущо рідше висловлюють цьому рішенню повну підтримку (26%, 25% та 28% відповідно).


Дизайн дослідження: жінки та чоловіки 18-55 р, міське населення України (окрім Криму та зони ООС). Вибірка 1000 респондентів, квота за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту. Інтернет-користувачі.