Сприйняття українцями 8-9 травня

Карантинні заходи вплинули на плани щодо святкування 8-9 травня.

Якщо минулого року відзначати 8-9 травня планували переважна більшість респондентів (76%), то зараз їх близько половини (54%). Про це свідчать дані квітневого дослідження Kantar online TRACK.

Зросла частка тих, хто не планують святкувати та вагаються з відповіддю. Намір відзначити 8-9 травня частіше виявляють мешканці Сходу, респонденти з високим доходом та представники старшої вікової групи (65%, 61% та 60% проти 54% по вибірці в цілому). Рідше намір відзначати 8-9 травня висловлюють представники молоді та мешканці Заходу (45% та 39% відповідно).

Kantar_Святкування 8-9 травня

Попри те, що наміри відзначити 8-9 травня зменшилися, розподіл щодо дат та їх тлумачень зберігся. Респонденти планують відзначити 9 травня передусім як День перемоги у Великій вітчизняній війні (30%), рідше – як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (24%). Відзначити 8 травня як День пам’яті та примирення планують 20% опитаних.

Мешканці Сходу частіше висловлюють намір відзначити 9 травня як День перемоги у Великій вітчизняній війні та як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (40% та 31% відповідно), тоді як представники Заходу – рідше (14% та 17% відповідно). 8 травня як День пам’яті та примирення значущо частіше планують відзначити респонденти з високим доходом (29%), рідше – мешканці Сходу (15%).

Kantar_Ставлення до 8-9 травня

Для більшості опитаних 9 травня є передусім святом перемоги у Великій вітчизняній війні (41%) та днем пам’яті про жертв війни (40%).  Ще 29% респондентів вважають цю дату святом перемоги у Другій світовій війні. Для 14% опитаних 9 травня є звичайним вихідним днем. Пережитком минулого 9 травня вважають 12% респондентів, а додатковим приводом для сутичок на ґрунті історії – 9%. Порівняно з минулим роком зменшилася частка тих, хто вважають 9 травня днем пам’яті про жертв війни (-5%) та святом перемоги у Другій світовій війні (-6%), тоді як частка тих, хто сприймають цю дату як привід для сутичок, зросла (+3%). Зросла також частка тих, хто вагаються з відповіддю (+3%).

Для мешканців Сходу та Центру значущо частіше, порівняно з вибіркою в цілому, 9 травня – свято перемоги у Великій вітчизняній війні (53% та 51%), тоді як для мешканців Заходу – рідше (23%). Представники Західного регіону частіше вважають, що 9 травня – це пережиток радянського минулого (23%). Таку думку частіше також поділяють і чоловіки (17%). 9 травня є святом перемоги у Другій світовій війні частіше для середньої вікової групи (34%), а для представників старшої – рідше (22%). Для людей з більш низьким доходом 9 травня частіше є святом перемоги у Великій вітчизняній війні (50%), рідше – ще одним вихідним днем (7%).

Для близько половини опитаних символом 9 травня є квітка червоного маку (47%). Георгіївську стрічку символом цієї дати вважають лише 18% респондентів. Серед символів 9 травня опитані називали також квіти гвоздики, червоний прапор, медалі, вічний вогонь і ветеранів. Зміни порівняно з минулим роком відсутні.

Kantar_символ 9 травня _ квітка червоного маку

Мешканці Сходу, великих міст та молодь частіше порівняно з вибіркою в цілому визнають символом 9 травня георгіївську стрічку (26% та по 24% відповідно), натомість представники Західного, Центрального та Північного регіонів, а також середніх міст таку думку висловлюють рідше (11%, 10%, 7% та 13% відповідно).

Мешканці Заходу значущо частіше асоціюють 9 травня з квіткою червоного маку (57%), тоді як мешканці Сходу – значущо рідше (38%).

Більшість респондентів підтримують рішення про визнання квітки червоного маку офіційним символом пам’яті полеглих у Другій світовій війні в Україні (62%), протилежну думку висловили 17% опитаних, ще 21% завагалися з відповіддю.

Kantar_Символіка 9 травня

Мешканці Заходу частіше порівняно з вибіркою в цілому підтримують визнання квітки червоного маку офіційним символом пам’яті полеглих у Другій світовій війні в Україні (78%), тоді як представники Східного та Південного регіонів, а також великих міст частіше не підтримують цього рішення (27%, 25% та 24% відповідно).

Передусім респонденти зазначають, що такий символ віддаляє Україну від радянського минулого (28%). Окрім цього цей символ добре відображає сенс 8-9 травня (21%), віддаляє Україну від Росії (21%) і є більш естетичним і зовнішньо привабливим (20%). 17% респондентів погоджуються з тим, що квітка червоного маку як символ зближує історію України з історією Західної Європи та Америки, ще 14% вважають цей символ більш сучасним.

Мешканці Заходу та респонденти з матеріальним станом вище середнього значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому погоджуються з тим, що квітка червоного маку як символ зближує історію України з історією Західної Європи та Америки (по 23%). Мешканці Центру частіше вважають, що цей символ віддаляє Україну від радянського минулого (37%), тоді як на Сході так відповідають рідше (22%). Молодь частіше сприймає квітку червоного маку як більш естетичний і зовнішньо привабливий символ (28%).

Близько половини опитаних підтримують заборону носіння георгіївської (гвардійської) стрічки (37% – повністю підтримують і 12% – швидше підтримують). Протилежну думку висловили 30% респондентів (17% повністю не підтримують заборону і 13% – швидше не підтримують). Ще 21% опитаних не визначилися зі своєю позицією щодо заборони.

Kantar_Заборона георгіївської стрічки

Мешканці Заходу, чоловіки, чоловіки та респонденти з матеріальним станом вище середнього значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому повністю підтримують заборону носіння георгіївської стрічки (68% та по 56% відповідно). Тоді як мешканці Сходу та великих міст частіше не підтримують заборону (40% та 36% проти 30% по вибірці в цілому).


Опитування репрезентує міське населення України, яке користується Інтернетом у віці 18-55 років за статтю, віком, типом населеного пункту, регіону (проникнення інтернету в цій групі – 84%). Обсяг вибірки 1000 респондентів.