Українці вважають журналістів основними борцями з корупцією, опитування

Переважна більшість респондентів вважає, що в Україні активної боротьби з корупцією не ведеться (85%), такі дані онлайн Моніторингу прогресу реформ, що проводить TNS для Національної Ради реформ.

Перспективи подолання корупції українці оцінюють без оптимізму. Тільки 21% вірить, що перспектива подолання корупції – 5-10 років більш ніж чверть опитаних вірить, що корупцію в країні буде подолано мінімум через 10 років.

Частіше, ніж вибірка в цілому, у найближчу перспективу подолання корупції (через 3 роки) вірять респонденти, які підтримували Майдан (біля 9%).

ukr2

“Відсоток тих, хто не вірить у подолання корупції в Україні (46% опитаних), є надзвичайно критичним. Насправді, це є не просто відсоток “песимістів”, а загальна характеристика настрою щодо перебігу антикорупційної реформи в країні – люди не знають та/або не вірять у те, що робиться в цій сфері. З таким рівнем віри важко говорити про елементарну довіру до влади та підтримку новостворюваних антикорупційних інституцій, не кажучи вже про персональне ставлення громадян до корупції та бажання викривати її у повсякденному житті,” – прокоментував результати опитування Ігор Гончаренко, менеджер з антикорупційної реформи Проектного офісу Нацради реформ.

Що ж стосовно основних борців з корупцією в Україні, більше половини опитаних вказали, що найбільш активну участь у подоланні корупції беруть журналісти та представники ЗМІ.

Серед жителів Західного регіону значуще більша частка тих, хто вважає, що в цілому, найактивніше з корупцією борються  представники ЗМІ (70%),  громадяни (59%) і члени громадських організацій (56%)

Прихильники вступу до ЄС крім цього вказують на активність міжнародних організацій (70%).

ukr3

“Насправді, у боротьбі з корупцією кожна категорія стейкхолдерів має відігравати власну важливу роль, будь то журналісти, державні інституції чи бізнес. Опитування показує, що на разі громадяни більше вірять тим, хто критикує державу за відсутність відчутних результатів у боротьбі з корупцією, відтак і самі стають прихильниками скоріше критичних та негативних настроїв. Отже роль державних інституцій як комунікаторів реальних результатів та позитивного погляду в майбутнє є сьогодні надважливою. Новостворювана комунікаційна платформа “Декорупція” має стати одним із майданчиків, на якому влада буде ефективно співпрацювати із громадскістю, ЗМІ та іншими стейкхолдерами,” – вважає Гончаренко.


Проект «Моніторинг сприйняття прогресу реформ» був ініційований проектним офісом Національної ради реформ у вересні 2015 року з метою більш повного відображення прогресу реформ. Відповідно до концепції проекту вимірювання громадської думки по загальних запитаннях довіри до органів влади, поінформованості та помітності прогресу реформ здійснюється щомісячно. Крім того, кожного місяця відбувається більш глибоке опитування респондентів по трьох з вісімнадцяти пріоритетних реформах.

Повний звіт «Моніторингу сприйняття прогресу реформ» можна на сайті Національної ради реформ reforms.in.ua.

Опитування проводилось методом он-лайн опитування з 27.07.2016 – 03.08.2016. Географія дослідження — вся Україна (крім АРК), міське населення, чоловіки і жінки у віці 18-55 років. Вибірка 1000 респондентів, квотна за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.